Сьогодні на сесії ЛМР прийняли Міську програму надання
стаціонарної паліативної допомоги. Метою Програми є забезпечення якісною
паліативною медичною допомогою в умовах стаціонару громадян, які перебувають в
складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп населення і мають
захворювання, що загрожують життю, не здатні до самообслуговування і потребують
тривалої постійної сторонньої допомоги та опіки.
Друге медичне об’єднання Львова впродовж 2024 року охопило
паліативно-госпісною допомогою 3 тисячі пацієнтів, з них 925 – стаціонарною і
2075 – мобільною паліативною допомогою. В стаціонарних умовах паліативна
допомога, що забезпечує цілодобове медичне спостереження та лікування,
надається в лікарні «Госпіс» (30 ліжок) та у відділенні паліативної допомоги
(35 ліжок). Термін перебування пацієнта – в середньому від 2-10 (термінальний
стан) до 100 і більше днів (вегетативний стан, який потребує тривалого
медичного спостереження тощо).
«Вимогою НСЗУ до надання пакету медичних послуг зі
стаціонарної паліативної допомоги є обмеження тривалості госпіталізації
пацієнтів, що становить 180 днів впродовж року. Обмеження фінансування галузі
може призвести до неминучого згортання паліативної допомоги та позбавить
мешканців Львова та внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних
життєвих обставинах, можливості гідного фінального етапу життя.
Через російське вторгнення в Україну збільшилася кількість
осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують тривалого
цілодобового паліативного догляду.
Ми очікуємо, що Програма забезпечить мешканців, які
перебувають у складних життєвих обставинах і мають захворювання, що загрожують
життю, якісною паліативною медичною допомогою в умовах стаціонару після 180
днів госпіталізації. Це зменшить соціальну напругу, пов’язану з неспроможністю
догляду та симптоматичного лікування вразливих груп населення», - зазначає
генеральний директор Другого медичного об’єднання Львова Андрій Миськів.
Відповідно до програми, йдеться про людей, які перебувають у
складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп:
- одинокі особи, в тому числі громадяни похилого віку;
- одинокі особи з інвалідністю;
- бездомні особи;
- одинокі особи, родичі чи опікуни яких стали на захист
України;
- ветерани війни та члени їх сімей;
- внутрішньо переміщені особи;
- покинуті особи – родичі чи опікуни яких виїхали за кордон,
залишивши їх без опіки та не планують повертатися;
- особи, які страждають від домашнього насильства, родичі чи
опікуни яких є узалежненими;
- особи, яким завдано шкоду через пожежу, стихійне лихо,
катастрофу, бойові дії, терористичний акт, тимчасову окупацію, збройний
конфлікт та які залишились без житла або проживання у їхньому житлі є
неможливим;
- особи, які не мають постійного місця проживання, але
отримують соціальні послуги або перебувають під соціальним супроводом;
- особи, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення
волі на певний строк.
«Головними завданнями паліативної допомоги є позбавлення від
болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів
хвороби, догляд, психологічна, соціальна i духовна допомога пацієнту та його
рідним в стаціонарних та амбулаторних умовах.
Останніми роками спостерігаємо значне поширення онкологічних
захворювань серед населення України, у тому числі у Львові, та високу
смертність від них, а також збільшеннях кількості хворих із невиліковними
захворюваннями та обмеженим прогнозом тривалості життя, враховуючи вразливі
групи населення. Все це зумовлює необхідність удосконалення паліативної
допомоги населенню та затвердження Програми надання паліативної допомоги у
Львові», - пояснює Оксана Винник, медична директорка лікарні «Госпіс» Другого
медоб’єднання Львова.
Лікарі надають паліативну допомогу пацієнтам наостанніх стадіях
перебігу невиліковних захворювань, у тому числі виконання знеболювальних
заходів звикористанням наркотичних речовин. Міська програма надання
стаціонарної паліативної допомоги передбачає також фінансову підтримку Другого
медичного об’єднання Львова на придбання лікарських засобів, технічних
(функціональні ліжка, протиналежневі матраци, ходунці, візки колісні,
крісла-туалети та інше) і доглядових (підгузки, пелюшки, кало-, сечоприймачі та
інше) засобів.
Складовими паліативної допомоги є не лише запобігання та лікування хронічного больового синдрому, симптоматична терапія, а й питання догляду, психологічна та духовна підтримка пацієнта, його родини. Паліативним пацієнтам у стаціонарних умовах спеціалізовану паліативну допомогу надає мультидисциплінарна команда, до складу якої входять медичні працівники, а також немедичні – соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці у разі необхідності. В штатному розписі такі посади не передбачені, свою діяльність вони здійснюють на волонтерських засадах або на умовах договору про співпрацю.
Довідка
У 2014 році Всесвітня організація охорони здоров’я
визначила, що паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість
життя пацієнтів зі захворюваннями, що загрожують життю. Поняття«паліативна
допомога» все частіше використовується щодо таких хвороб, крім раку, як
хронічні обструктивні захворювання легень, хронічні серцево-судинні
захворювання, неврологічні ураження, стійкі вегетативні стани, хронічні
захворювання печінки, нирок, важкі післятравматичні стани, цукровий діабет,
хронічні психічні захворювання, генетичні метаболічні порушення. Це галузь, яка
опікується контролем симптомів і якістю життя людини – від моменту встановлення
діагнозу невиліковної хвороби або хвороби, що загрожує життю, до смерті.
Щорічно у Львові паліативної допомоги в
лікувально-профілактичних закладах потребує близько 2 000 мешканців i близько 6
000 членів їх родин – спеціального супроводу та підтримки.